Всі знають його в обличчя, питають поради та звертаються за допомогою. Дмитро Міхалець керував патрульними в Івано-Франківську від запуску поліції у місті (31 січня 2016). А цієї осені Дмитро повернувся працювати у рідний Хмельницький. Сьогодні він начальник Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, але виконує обов’язки начальника Управління превентивної діяльності ГУНП у Хмельницькій області. Наприкінці року, ми вирішили поцікавитися у найвідомішого копа Франківська про нове місце роботи, чим Хмельницький відрізняється від Івано-Франківська, а також Дмитро Міхалець підсумував пройдешній рік поліцейських у Івано-Франківську.
– Чи було складно адаптуватись на Хмельниччині та на новому робочому місці?
– До свого рідного міста адаптуватись було не складно, оскільки там у мене друзі та колеги із попередньої роботи. Є проблема адаптації до нової роботи, тому що я кардинально змінив її специфіку. Дещо доповнилось, дещо переформатувалось та змінилось. Там я вже не єдиний керівник у місті, я маю керівників зверху, накази яких виконую. Саме в цьому плані важко. Гадаю, що це питання часу… Зараз все добре, на своїх місцях.
– Що найскладнішого було у прийнятті рішення щодо зміни роботи та міста?
– Улюблена робота та одне з найулюбленіших міст. Івано-Франківськ для мене як рідне, як друга Батьківщина. Ми з дружиною дуже сильно полюбили цю місцевість: гори, колорит, місто, жителі, простота… Всі ці фактори не помітні у містах-мільйонниках, у сірих містах.
Приємно, що мені писало листів чимало людей із побажаннями вдалої роботи. На вулиці підходило багато знайомих, зокрема керівники, начальники з різних структур і цікавились причинами мого рішення. Приємно було чути, що комусь мене не вистачатиме.
– Чи давали настанови працівникам, котрі сьогодні виконуватимуть ваші попередні обов’язки?
– Нової людини немає, є тільки мої заступники, котрі вправно виконують свою роботу. Інколи телефонують, щоб порадитись щодо того чи іншого питання. Всі ми дорослі і знаємо як треба працювати, тому ми тільки даємо поради і напрям куди рухатись далі. Настанов нікому не давав, оскільки робота виконується і без мене.
– Чи можна порівнювати ці два міста в плані правопорушень?
– На Хмельниччині люди байдужіші, а у Франківську – активні та бурхливі. Там менше втручаються в роботу, а тут – хочуть більше знати, більше бачити, більше скаржаться, проявляють незадоволення, нічого їм не підходить. Але це також добре.
Роботу поліції у кожному місті неможливо порівняти. Кожне місто, кожна область по своїй лінії роботи – різна. На Франківщині багато туристів, менше роботи у сільськогосподарському напрямку, наприклад, рейдерських захоплень полів, ставків абощо, а на Хмельниччині цього більше. У нас більше публічно-комунікабельна робота. Там присутні згадані рейдерські захоплення. А ще, варто відзначити, що в Івано-Франківську активніша громада.
– Чи думали про те, щоб у майбутньому повернутися в Івано-Франківськ?
– Якщо буде запрошення, то я однозначно його розгляну і великий відсоток того, що погоджусь.
– На завершення року та вашої діяльності у Івано-Франківську, підсумуйте яким для Франківська був цей рік.
– Зазвичай кажуть, що рік, який минає, непростий. Та який він був, визначаємо не ми самі. Цього року в місті збільшилась кількість ДТП, не зменшується число нетверезих водіїв. Це погано, але є новини і добрі, наприклад, ми стали більш згуртовані, мешканці Івано-Франківська – стали відповідальнішими, водії на дорозі – більш свідомими. Ми стали більше поважати один одного. І не лише на дорозі, а й вдома, в магазині чи в кіно.
Бажаю,щоб у новому році поліцейські стали для вас ближчими друзями, родина – більшою, а кожен день – приємнішим!
Сніжана САМАНЧУК
Залишити відповідь