Якщо ти хочеш більше мати,

Тоді працюй, працюй, мій брате,

І не жалій ні сил, ні рук,

Доколи в грудях серця стук.

Вірно підкреслив  Генріх Акулов те, що для успіху потрібно наполегливо працювати. Так і виконавець, про якого я зараз розповім, у 50-х  був надзвичайно популярним, а обсяг продажів його платівок серед виконавців рок-н-ролу того часу поступався лише Елвісу Преслі. Отож, на «Козирній лавці» зустрічайте, Фетса Доміно!

Його справжнє ім'я - Антуан Доміно, але у історію музики він увійшов саме як Фетс Доміно, це прізвисько відповідало його комплекції, адже він був дебелий хлопчисько. Доміно народився в Новому Орлеані у лютому 28-го. У дитинстві з допомогою старшого брата Антуан освоїв піаніно і вже у 10 років вперше з'явився на публіці. У чотирнадцять хлопець кинув школу і пішов працювати на деревообробний завод, а вечорами виступав у місцевих клубах. Та цьому завадив прикрий випадок на виробництві, хлопець  пошкодив руку, і на три тижні втратив працездатність та не виступав. А через два роки, у середині 40-х, Доміно приєднався до "Dave Bartholomew Band", і лідер цієї групи допоміг йому зробити перші кроки у шоу-бізнесі.

У 49 році Фетс укладає контракт з "Imperial Records", і незабаром до нього приходить національний успіх з піснею "The Fat Man". Композиція займає друге місце в ритм-енд-блюзових чартах «Billboard», а тираж платівок наближається до мільйона. Наступним попаданням в хіт-парад стає пісня «Every Night About This Time», в якій музикант демонструє свій фірмовий піаніно триплет. І за 3 роки Доміно підійнявся на саму верхівку "R & B Billboard Charts" з роботою "Goin Home".

У першій половині 50-х Фетс під керівництвом свого продюсера Дейва Бартоломью видає цілу низку хітів: «How Long», «Going To The River», «Please Don t Leave Me», і ще багато інших.  Але найбільш вдалим творінням, на думку багатьох, стає композиція "Aint That A Shame", вперше вона прозвучала у 55 році. І хоча у виконанні самого автора вона займає десяту сходинку в головному чарті, її пом'якшена інтерпретація Пета Буна стає національним хітом номер один, і буквально полонить американський радіоефір. Наступного року  Доміно п'ять разів побував в Топ 40, причому його версія старої пісеньки «Blueberry Hill» піднялася до другого місця.

Артист знаходиться на піку популярності і тому його поява в знаменитих рок-н-рольних фільмах «Shake, Rattle & Rock!» і «The Girl Can t Help It» було само собою зрозумілим. Доміно продовжував насолоджуватися успіхом аж до кінця 50-х, неодноразово вражаючи гарячу десятку хітами. З часом справи його йдуть на спад,  у 60-му музикантові вдається  останній раз пробитися до Топ-10 з піснею «Walking To New Orleans». У 63-му артист переходить працювати на "ABC-Paramount", де стає записувати композиції Хенка Вільямса, а він вважається батьком сучасного кантрі стилю. Та ще записує свої давні «штуки» типу «Red Sails In The Sunset» до речі, ця дрібниця стає його останнім попаданням у Топ 40.

Однак незабаром починається «британське вторгнення», що змінює музичні смаки, і витісняє Фетса Доміно з чартів. Тим не менше, аж до початку 70-х музикант регулярно записується  і є затребуваним концертним виконавцем, а такі гіганти як «Beatles» визнали його вплив. Наприклад, Фетс виконав кавер на пісню «Lady Madonna» Пола Маккартні і знову повернувся у чарти, правда вже на сотому місці. У 80-х роках Доміно вирішив повністю зав'язати з гастролями і щільно «засів» у своєму улюбленому Новому Орлеані, хоча його платівки продовжували виходити у маси. Заслуги Фетса були відзначені введенням його в Зал Слави Рок-н-Роллу у 86 році.

Вдячний за інформацію «порталу важкої музики» core.in.ua

Юрій Кардаш 

Попередні випуски програм дивіться ТУТ