Троллей над Островом кохання

Спочатку вони хотіли переправлятися через ціле франківське міське озеро. Але... не вистачило мотузки. Так грандіозний задум місцевого клубу скелелазів та спелеологів став дещо скромнішим, але від того не менш адреналіновим: хлопці натягнули линву на найвищій тополі Острова кохання і показали містові класний троллей.

Похила переправа, швидкісний спуск - це для тих, хто не в темі. Скелелази і спелеологи називають це виключно троллеєм і не відразу зауважують, що співрозмовнику потрібне тлумачення. Троллей віддавна використовується для долання таких перешкод на місцевості, як тріщини, долини річок, урвища. А що будь-яка небезпека може дарувати гостру насолоду, то троллей є однією з найулюбленіших розваг. Минулого четверга івано-франківський спелеологічний клуб «Протей» разом з колегами-скелелазами влаштували таку розвагу для своїх друзів та членів клубу.

На висоті 20 метрів закріпили мотузку, другим кінцем прив'язали до основи іншого дерева. Мотузка, хоч і має усього10 міліметрів у діаметрі, витримує 2,5 тонни. Далі з допомогою ласо хлопці вилазили на тополю, чіплялися за мотузку спеціальними роликами і - шубовсть униз! Летіти не далеко, але кількасекундний кайф гарантовано. «Вільне падіння - це особливе відчуття. Схоже на те, як підкорюєш скелю, але тут ти впевнений, що не зірвешся униз», - розповідає голова клубу спелеологів Микола Коркоза.

«Ти летиш вперед і бачиш, як до тебе стрімко наближається дерево. Блискавично аналізуєш, чи встигнеш пригальмувати, але в останні секунди хотів би летіти швидше й швидше», - пригадує свої відчуття скелелаз Ян Мязін. Збоку все виглядає дуже легко й просто. З'їжджати й справді легко, каже Ян, але от вилізти на дерево з допомогою мотузки людина без підготовки не зможе. В цьому випадку дерево вважається скелею, лізти треба за правилами.

У вільний від навчання час ці хлопці заробляють гроші на улюблену справу. Заробляють переважно теж улюбленою справою - промисловим альпінізмом. Промисловий альпінізм не має нічого спільного зі спортом і практично не є ризикованим, передбачає максимальне страхування. Франківські скелелази й спелеологи виконують ризиковані роботи на високих спорудах. Використовуючи своє спорядження й спритність, вони займаються фарбуванням поверхонь, церков, рубанням дерев та утепленням фасадів.

Майже усі зароблені гроші витрачають на спорядження та експедиції, про які мріють цілий рік. Найпростіше спорядження коштує 400 доларів, на експедиції треба від кількох сотень до кількох тисяч «зелених». А промисловий альпінізм - робота сезонна. Найчастіше хлопцям замовляють утеплення фасадів до зими, тож реальна робота і заробіток є від березня до листопада.

Перед тим, як політати на Острові кохання, хлопці практикували троллей у Вовчинецьких горах. А незабаром планують переправу з однієї дев'ятиповерхівки на іншу. Будинки вже обрано. З їхніми мешканцями вже про все домовлено. Залишається знайти відповідну мотузку.

Галицький Кореспондент