[vc_row][vc_column][vc_column_text]Скоро на екранах побачимо неймовірну історію жінки у часи війни, яка змінювала долі людей. Історична драма заснована на біографії простої жінки з Франківщини. Режисер Тарас Химич розповів про нову стрічку «Жива», та її вплив на свідомість. Одкровення від режисера читайте нижче.
– Тарасе, розкажіть про ваш новий фільм «Жива».
– Це історія карпатської дівчини, яка володіє надприродними здібностями – бачить віщі сни та майбутнє. Вона опиняється у вирі війни, партизанського оточення радянської влади. У той час, коли українські повстанці відчайдушно намагалися чинити опір. Її надприродні сили змінювали долі людей. Головна героїня – жінка, яка відчувала Бога. Відверто, двохрічне спілкування з нею змінило мене повністю. Перш за все – це історія жінки.
– Тобто фільм побудований на реальних подіях?
– Так. Ба більше, героїня, історія якої стала сюжетом стрічки – вроджена на Франківщині у місті Надвірна. Її ім’я – Анна Попович, сьогодні їй 91 рік. Людина, із складною долею. Анна розповіла свою життєву історію 50-х років, яка і лягла в основу фільму «Жива». Від неї ми отримали дозвіл на екранізацію. Вона розказала такі подробиці, про які раніше не говорила публічно. У Анни завжди була мрія – поділитись цією історію, показати її у фільмі. Вона дала благословення нам це зробити. Я, як режисер, вирішив втілити її мрію у життя. Отже була обіцянка, і було благословення.
– Фільм знятий на Франківщині. У яких місцях і чому саме вони?
– Наша локація – гори Горгани. Ми знімали безпосередньо на тих місцях, де відбулась ця історія колись. Після перших зйомок, ми приїхали до Анни і показали їй фотографії із зйомок у Горганах, і ви знаєте, у неї на очах були сльози… Ми показуємо у картині місця, де нашій героїні довелось бувати і навіть переховувалась. Глядач побачить справжні ландшафти, де будувалась історія. Це дуже важливо для емоційного сприйняття.
– До цього фільму були задіяні франківські актори?
– Так. До команди ввійшли дуже талановиті люди. Щасливий, що довелось працювати в тандемі. Це Ольга Комановська, яка грає головну роль. Я вважаю, що вона одна з найкращих актрис, не тільки України, а й Європи. Вона має надзвичайний талант, і я певний, що Оля стане відкриттям цього року. Також у фільмі грає Ростислав Держипільський одну із головних ролей – грає Довбуша та історію непростого кохання. Класно, що він, як режисер погодився побути актором у моєму фільмі. Він чудово розкрився як актор. Якось сказав: «Тарас, я відключаю в собі режисера на час зйомок – я тут актор». Вміння керувати театром йому неабияк стали у нагоді під час зйомок. Він налаштував стосунки з акторами, всі стали однією командою в дусі театру.
– Це перша ваша повнометражна стрічка. Скільки часу пішло на зйомки?
– Попри «Живу» ми мали й інші роботи та заняття. Тому, склалось так, що працювали у вільний час. Ми почали роботу ще до Майдану, у 2013 році. У трагічний період для країни зйомки призупинились на рік. Тобто знімали ми його по частинах. Потім знайшли в собі сили й відновили розпочату роботу.
– Це ваш перший не документальний фільм. Чи задоволені ви результатом?
– На сьогодні ще є деякі доробки, але 90% роботи вже виконано. Орієнтовно ще пів року і «Жива» буде готовою до перегляду. Зараз триває процес доопрацювання. Мені подобається той момент, що вдалось відійти від популярного патріотичного кіно – до життєвого. Герої показують життя простих людей, які проживають кохання, розчарування, зради.
– Як на тебе вплинула історія «Живої»?
– Мені треба було багато речей всередині себе зламати, щоб зрозуміти як все знімати. Для мене це був виклик. Глибоко всередині змінилось бачення на все. Фільм поміняв мене особисто, моє бачення як режисера, так і людини. Отримав колосальний досвід, самовдосконалення і розвиток.
– Саундтрек для стрічки написав Олександр Положинський. Фільм висвітлює 50-ті роки, а музика сучасна. Чому такий вибір?
– Пісня Положинського абсолютно відрізняється від всього, що він робив раніше. Це повільна пісня, романтична та драматична, про кохання. Виконання та побудова пісні подібна характеру фільму. Всі, хто вперше її чують отримують оберемок емоцій. Сашко був присутнім на зйомках і після декількох сцен він написав пісню. А ще у саундтреку бере участь американка Брія Блессінг, яка зараз живе у Львові. Вона співає українською, але сама американка.
Тарас ЗЕНЬ, Сніжана САМАНЧУК
ПОДІЛИТИСЬ
