Каліграфиня Олена Зень вже понад 6 років займається мистецтвом почерків. Просте захоплення каліграфією переросло в затребувану роботу. Зараз в Олени не тільки замовляють красиві вислови, а й дизайни для майбутніх татуювань. А ще жінка плекає ідею виробництва екоторбин з українськими фразами й працює над титрами до фільму. Про свою роботу створення каліграфічних написів Олена Зень розповіла ведучим в радіошоу “Зроблено в Україні”.
– Каліграфією Ви займаєтесь вже тривалий час. Як ця справа допомагає Вам справитись із сьогоднішніми подіями?
– Я займаюсь каліграфією вже понад 6 років. В цій справі є одна особливість – майже щодня потрібно писати. Бувають невеличкі перерви, але потім хочеться ще більше працювати. В мене був період, коли я закинула каліграфію на кілька місяців, тож потім треба було відновлювати все спочатку. Це ніби спорт, бо треба постійно підтримувати свою форму, щоб не тремтіла рука. Тому щодня треба писати.
Каліграфія допомогла мені справитись зі стресом. Коли почалось повномасштабне вторгнення, я писала щодня. Це дуже допомагало пережити те все. Я писала назви міст, якісь патріотичні вислови.
– Коли зображували назви окупованих міст, що відчували?
– Відчувала біль. Коли я писала “Буча”, мені особливо сильно боліло. В той час якраз відкрились всі ті тяжкі злочини. Спочатку я написала її пером, а потім зверху додала води. Червона туш почала розтікатись, як кров. Це зображення передає той біль, який всі відчували на той момент. Своєю творчістю мені теж хотілось зобразити свої відчуття. Багато людей писали, що це зображення дуже чіпляє.
– В яких стилях Ви працюєте?
– Я поєдную усі стилі, мені це дуже подобається. Люблю поєднувати й устав, і скоропис, надихаюсь нарбутом. Коли я це все поєдную, в мене виходить своє бачення того, що я зображую. Беззаперечно, скропис – це моя любов.
– Чому саме скоропис?
– Цей почерк – ніби наша українська душа. Він настільки вільний, розкутий, багатий. Він передає українську суть. З ним найбільш комфортно працювати. Наприклад, в уставі є кожна літера одного креслення, а в скорописі присутні різні варіації. Може бути, наприклад, 5 різновидів літери “В”. Ти можеш їх комбінувати, воно гарно поєднується. З цього виходять дуже гарні мистецькі зображення.
– При зображенні патріотичних написів, Ваша фантазія теж працює на повну?
– Так, хочеться передати сенс кожної фрази. Люди почали замовляти в мене написи для татуювань, наприклад, “Слава Україні”, “Україна понад усе”. Для мене це найбільша оцінка моєї творчості. Якщо людина наважується на своїй шкірі зобразити те, що я написала своєю рукою, то для мене це найвища оцінка. Я розумію, що це не змиється через тиждень, а залишається з людиною. Мене це дуже зворушує. Щомісяця в мене є декілька замовлень саме для майбутніх татуювань. Серед останніх було замовлення від хлопця, який хоче татуювання зі словом “Авдіївка”. Поки що в мене є два варіанти і я ще розробляю інші.
– Чи може будь-хто опанувати мистецтво каліграфії?
– Так. Навчитись цього може кожен, але я б визначала не вміння, а майстерність. Навчитись можна навіть самостійно завдяки різноманітним відеоурокам. В Інтернеті є дуже багато інформації. Можна купити інструмент, прописи й так навчитись гарно писати. Але якщо ти хочеш не просто однаковий шрифт писати, а створювати цікаві композиції, то потрібно виходити за рамки основ і фантазувати. В такому випадку це вже більше, аніж майстерність. Це – мистецтво.
– Який сенс Ви вкладаєте, коли зображуєте патріотичні написи?
– Насамперед, що не варто опускати руки, не впадати у відчай. Ці відчуття руйнують, а нам потрібно боротись із ворогом.
– Це мистецтво потребує значного терпіння і зосередженості. Скільки часу Ви витрачаєте на зображення?
– Людям здається, що написати кілька слів – це дуже швидко. Це не так. Все починається із пошуків форми, різних варіацій, спроб поєднати літери. Навіть одне слово можна зображувати кілька годин, а іноді й кілька днів. Ти маєш знайти найгармонійнішу форму. Цей творчий процес дуже цікавий, але й складний, коли ти хочеш знайти саме ту форму, яка тобі потрібна.
– Бувають випадки, коли замовник дає Вам зразки? Ви зважаєте на них?
– Таких випадків в мене не було. Коли, наприклад, звертаються за ескізом для татуювання, то люди вже знають, як я працюю, тому вони хочуть в такому ж стилі. Якби мені замовили писати готикою, яку я не часто використовую, можливо я б відмовилась. Я люблю скорописний стиль.
– Коли у Вас прокидається найбільше натхнення?
– Найкраще писати зранку, бо ввечері вже відчувається втома, рука вже не так працює. Краще писати в першій половині дня.
– Над чим ви зараз працюєте?
– Зараз я створюю титри до фільму. Але цей проєкт поки що в процесі реалізації, тому складно сказати, як все буде. Фільм вже відзнятий, але зараз відбувається монтаж. Над титрами дуже цікаво працювати, хоч і складно. Я вже кілька місяців працюю над ними. Для мене це новий досвід.
– Ви створювали екоторбинки зі своїми каліграфічними написами. Розкажіть про це.
– Цю торбинку я створила ще перед цьогорічним Різдвом. Спочатку я розробила каліграфію, а потім подумала, як гарно це помістити на торбу. Це ж слова з нашої української пісні й до того ж за змістом підходять. Ще перед повномасштабним вторгненням я зробила невеликий тираж цих торбин. Потім через війну все зупинилось. Можливо колись я до цього ще повернусь. До речі, мені навіть пропонували написати “Несе Галя зброю”.
– Такі каліграфічні зображення буває важко прочитати. Як з цим впоратись?
– Це залежить від задач, які ви ставите перед собою. Іноді й не обов’язково все одразу прочитати. Буває каліграфія, яка взагалі нечитабельна. Ти просто бачиш ритм, як людина писала. І взагалі це можуть бути навіть не літери. Якщо є задача читабельності, то вже варто писати так, щоб напис можна було зрозуміти.
– Підкажіть, як розпочати займатись каліграфією?
– Якщо знайти в пошуковій системі каліграфічні школи України, то можна побачити, що в нас їх дуже багато. Можна підібрати собі онлайн чи офлайн навчання. Розпочати можна з курсів каліграфії чи самостійно вивчати з відеоуроків. Маю книгу “Естетика українського рукописного шрифту” і вона ніби моя Біблія. Дуже люблю переглядати її. В цій книзі можна знайти все: як в Україні з’явилась писемність, як вона розвивалась, всі періоди її формування.
– Чим для Вас є каліграфія?
– Каліграфія для мене – це почуття. Через літери, лінії, слова я передаю свій стан, відчуття.
Залишити відповідь