Все починається з дитячого захоплення. Він у домашніх умовах почав створювати власними руками іграшки, втілив в такій ідеї вояків Української Повстанської Армії, зробив в мініатюрах відомих особистостей. Богдан Савлюк, автор ініціативи «Теплі іграшки», поділився досвідом власного стартапу та сенсом, який вкладає в мініатюрні іграшки.
– Богдане, для початку познайомимось. Розкажіть більше про себе.
– Я народився у Івано-Франківську. Навчався у школі №22. Здобув вищу освіту філософа. В дитинстві любив футбол. Вже у дорослі віці захопився мандрівками у Карпати. Протягом року дуже часто буваю у походах. По закінченню філософського факультету я працював у політичній партії, потім у Буковелі, у друкарні, також у виконкомі у соціальній службі.
– Коли і чому виникла ідея створювати іграшки?
– Якось друг дав мені цікаву мотиваційну книжку, у якій потрібно було згадати свої дитячі захоплення, які приносили задоволення. Саме тоді, ліпка повернулася до мене з дитинства у доросле життя. Це сталося у 2015-му році.
Виникла ідея робити українську забавку, яка б переважала іноземний продукт, щоб вона поглинула Губку Боба та Бетмена. Важливо, щоб українські діти гралися нашими іграшками, щоб виховувалася на своєму. Першою ідеєю був варіант робити іграшки відповідно до казкових героїв, щоб дитина бачила візуально Колобка, Івасика-Телесика чи інших. В результаті, першими вийшли гуцули. Мабуть, це від великої любові до Карпат. Всі іграшки розійшлись на славу, тому друзі порекомендували мені перетворити це захоплення у масштабний проект. Так і виникли «Теплі іграшки», які приносять радість, добру енергію та посмішки. Забавка запікається в печі при певній температурі, так і виникла назва мого бренду «Теплі іграшки».
– З якого матеріалу створюєте іграшки?
– Працюю з полімерною глиною. Матеріали, які за своїми властивостями схожі на пластилін. Він також кольоровий, проте його можна запекти, після чого він не деформується. Іграшки потрібно запікати 20 хвилин у печі при температурі 110 градусів. Після того потрібно попрацювати з деталями. Виготовлення однієї іграшки займає три-чотири години. Я працюю вдома, моє робоче місце – невеличкий столик, де розкладаю глину та інструменти.
– Серед ваших іграшок є воїни УПА. Як виникла ідея їх створення?
– По-перше, іграшок повстанців в Україні не зустрічав, а по-друге, я дуже хотів, щоб ці люди жили вічно, тому й вирішив відтворити їх в іграшках. Я вважаю, що дуже важливо багато говорити про таких людей. Історія народу, пам’ять народу – є основою самоідентифікації людини.
– Де можна придбати ваші іграшки?
– На початках, я пробував віддавати іграшки під реалізацію, проте зрозумів, що краще, коли я продаватиму їх від себе. Мені цікаво робити це самостійно. Продаю влітку на різних фестивалях та у соціальній мережі «Facebook». Оскільки кожна іграшка має ім’я та власну історію, мені цікаво розповідати про них людям. «Теплі іграшки» – це такий собі мікросвіт, де кожна іграшка особистість, вона має свій світогляд. Звісно є думки про те, щоб у майбутньому зробити свій магазин «Теплих іграшок» у рідному Франківську. Мої іграшки вже побачили закордонні міста: були в Мюнхені, Монреалі, Римі, Варшаві.
– Кого з відомих особистостей відтворювали в іграшках?
– Найвідомішим був Богдан Гаврилишин, якийсь ще встиг побачити свою іграшку. Я зробив його у формі пластуна. Також зробив Юрка Журавля з гурту «Ot Vinta», мера Івано-Франківська – Руслана Марцинківа та ведучих радіо «Люкс».
– Що б ви змінили в Івано-Франківську?
– Я б заборонив забудову центральної частини міста.
Тарас ЗЕНЬ
Сніжана САМАНЧУК
Залишити відповідь