Щорічно 22 березня відзначається Міжнародне професійне свято працівників численних таксомоторних парків і приватних таксі, всіх водіїв таксистів. Саме цього дня у 1907-му році на вулиці Лондона для обслуговування по індивідуальному перевезенню пасажирів з’явились перші автомобілі, обладнані спеціальними лічильниками. Водії спочатку охрестили цей пристрій «таксіметрамі», від французького слова «такс», що означало «плата», і грецького слова «метрон» – «вимір». Прилад був зручний, дозволяв підраховувати справедливу винагороду за надані послуги. Тоді з’явилося визначення «таксист».
Праця водіїв часто не дуже вдячна та безпечна. Щоб займатися цією справою, мало просто вміти керувати транспортним засобом і добре знати можливі маршрути проходження, потрібно бути психологом, механіком, знаходити швидкі та ефективні рішення у різних ситуаціях.
У їхнє професійне свято ми поспілкувалися з водієм із семилітнім стажем. Артем розповів про специфіку роботи, ціноутворення та культуру поведінки пасажирів Франківська.
– Артеме, чому ви обрали саме цю професію?
– Це не вибір, а певні обумовлені обставини, які спонукають до праці. Здебільшого кожен водій так і починає “таксувати”. Прийшовши, я сказав, що надовго тут не затримаюсь. Пам’ятаю слова одного водія про те, що він уже шість років «тимчасово» працює. Ця тимчасовість переростає в роки. Чому? Це завжди живі гроші. Саме це і тримає у справі. Ці кошти ніби завжди на руках, але в кінцевому результаті їх непомітно. Для обслуговування автомобіля потрібні чималі кошти, тим паче, якщо машина у належному технічному і чистому стані. З переваг: робота водія – це вільність. Раніше були чергування, тоді дійсно дирекція змушувала виїжджати на чергування. Зараз такий період, коли служб та машин таксі стало настільки багато, що приїжджаючи на роботу, ти можеш бути в черзі на виклик аж 12-им.
– Розкажіть більше про ціноутворення на ваші послуги.
– Система ціноутворення сьогодні жахлива, не конкретна. Це зумовлено багатьма факторами. З’являються різні мобільні додатки, завдяки яким люди можуть замовити таксі, також через які водіям надсилають замовлення без рації, і там, як правило, одразу вираховують вартість маршруту. Нібито це створено для зручності, але часто для нас це зовсім навпаки. Програма показує не завжди правильні маршрути, тому що вони не зважають на якість наших доріг, на те, що можна десь звернути і приїхати швидше, або кращою дорогою. Ніякий навігатор не скерує вас так, як досвідчений водій, який чудово знає дороги міста. Відповідно цього і ціна стане іншою, аніж вказана програмою.
Ціна може стати вищою від обумовленої спочатку у випадку, коли клієнти в процесі маршруту змінюють план поїздки: додають зупинки, змінюють адресу, когось чекають, щось забирають чи купують та інше. Людям важко пояснити, чому при зміні маршруту ціна стає іншою, через що часто виникають конфлікти. У Франківську більшість людей не розуміє, що ж таке сервіс таксі. Пасажири часто недоцільно використовують послуги таксі. Люди вміють проїхати в автобусі одну-дві зупинки, така ж ситуація і з таксі. Неодноразово були випадки, коли я їхав 150-200 метрів з пасажирами. Пригадую, якось жінка їхала на весілля, а відстань між її домом та бенкетним залом – дуже мала, потрібно було тільки проїхати вулицю Кармелюка, яка донедавна була у жахливому стані. Тоді я проїхав тільки кілька метрів, та ще й поганою дорогою. З одного боку мені це зовсім не вигідно, а з іншого – я розумію пасажирку, оскільки вона була на підборах, тому і скористалася послугами таксі.
Об’єктивно визначити ціни на проїзд дуже важко. Одні клієнти користуються послугами таксі як засобом пересування щоденно, наприклад, направляючись на роботу, інші кудись не встигають, поспішають на потяг, втомлені з потягу хочуть швидше добратися додому, хтось їде у пізній час коли вже немає маршруток, користуються послугами люди із хворобами, також студенти Медичного університету, котрим потрібно на пари добиратися з району у район. Відповідно, врегулювати ціноутворення для всіх цих людей просто нереально.
– Чи залежить вартість поїздки від автомобіля?
– У мене мікроавтобус, цим транспортом пересуватись містом недоцільно, тому надаю перевагу більшим маршрутам. Так працювати не просто, зважаючи на високий розхід пального, дорогі запчастини, та й люди не завжди раді, коли по них приїжджає мікроавтобус, вважаючи, що ціна одразу стане вищою. Був такий час, коли водії цим зловживали і збільшували оплату за проїзд.
– Який у вас робочий режим? Чи працюєте вночі?
– Я починав працювати після своєї попередньої роботи по кілька годин. Зранку я йшов на одну роботу, а ввечері та по вихідним сідав за кермо таксі. Кожен водій працює мінімум 12 годин. Є водії, котрі працюють у нічну зміну, у них завжди індивідуальний графік, а у тих, хто вдень – мають стабільний графік. Насправді, нічна робота жахлива, вона навіть змінює людину, її характер. По своїй натурі я «добряк», я ніколи не міг собі й уявити, що колись буду виштовхувати з машини ногами людину. Мені і зараз це не вкладається в голові. Але були і такі випадки. Інколи клієнти настільки «виїдають» мізки, особливо п’яні, що тримати себе в руках неможливо. П’яний пасажир обов’язково хотітиме з тобою поспілкуватися, а всі твої намагання йому щось пояснити будуть марними. Водії нічної зміни фактично ніколи не висипаються. Найстрашніше у таксі – це п’яні жінки. Ти, будучи ні в чому не винним, автоматично стаєш винним у всіх її бідах. Такі жінки можуть навіть подерти тобі шкіру чи очі. З п’яною жінкою краще взагалі не розмовляти.
– Яка культура поведінки пасажирів таксі в Івано-Франківську?
– Є люди, котрі цінують твою роботу і дбайливо ставляться до автівки. Інколи ж, бувають такі пасажири, котрі нібито знущаються з тебе: харчуються в машині, забруднюють сидіння, залишають використані жувальні гумки і сміття, голосно регочуть тощо. Цього, на жаль, так багато.
Для водія важливий комфорт у машині. Якщо машина сімейна, то хочеться, щоб і клієнти дбайливо до неї ставились. До того ж, багато клієнтів стають постійними, саме завдяки комфорту та впевненісті у водію.
Вважаю себе відповідальним водієм, я хвилююсь за своїх пасажирів, а особливо коли їх багато. Коли, будучи за кермом, я помічаю, що пасажири сплять – це найкраща похвала. Якщо спить – значить довіряє.
– Наскільки ця професія складна у психологічному плані?
– На жаль, таксисти довго не живуть. Знаю близько 10 водіїв, котрих професія довела до гробу. Ця робота «з’їдає». Водій таксі від ранку може випити 2-7 порцій кави та викурити безліч сигарет.
– Для водія таксі краще працювати у компанії чи самостійно?
– Різниця полягає у тому, що стоячи в одному місці ти матимеш, як правило, одних і тих же пасажирів або випадкових, з яких здебільшого друть в “три шкури”. Для мене зручніше працювати по місту на різних стоянках, які в певний час мають більший потік пасажирів, це здешевлює ціну для клієнтів та зменшує подачу авто, менша кількість неоплаченого пробігу, а це дуже важливо. Зранку – це спальні райони, по обіді – центральна частина міста.
– Чи потрібне, на вашу думку, спілкування з пасажирами (на тему політики, погоди абощо)?
– Не можу сказати, що я дуже балакучий з пасажирами, але якщо людина цікава, я підтримую розмову. Коли мій пасажир – у чомусь компетентна людина, або просто цікавий співрозмовник, її можна слухати із захопленням.
– Чи не виникало думок змінити вид діяльності?
– Звісно існує психологічний тиск того, що ти не можеш змінити вид діяльності. Часто водії пробують себе в чомусь іншому, але повертаються.
Сьогодні взагалі діяльність таксі дещо призупиняється, оскільки стає менш вигідною. Багато водіїв Івано-Франківська все активніше починають сідати за кермо вантажних автомобілів і працюють у Європі.
Сніжана САМАНЧУК
Фото: Олександр ЛИТВИНЕНКО
Залишити відповідь