Франківці та їх улюбленці із цікавою історією
Хотілось б розповісти про людей, котрі не пошкодували ні сил, ні власного часу для порятунку тварин.
Кожна така історія, безсумнівно, принесла краплю доброти у цей світ.
Тому сьогодні поділимось із Вами кількома такими історіями.
Михайло та його кішка “Капітан Роджер”
Повертаючись пізно додому, Михайло знайшов кішку біля під’їзду свого будинку. У кішки була перебита лапа, тому Михайло вирішив забрати її додому, хоча б погодувати. Забравши її, у той же вечір було зрозуміло, що кішка зовсім не користується перебитою кінцівкою. Як скзавав Михайло:
“Таке враження, що лапу хтось переїхав або погриз”
Наступного дня, Михайло поїхав у клінку для тварин, де йому сказали, що або він залишає кішку у себе і лікує, або її прийдеться усипити. Другий варіант навіть не розглядався. З часом Михайло вияснив, що кішку просто викинули на його мікрорайоні. Під час лікування довелось ампутувати одну із передніх кінцівок. Михайло каже:
“Незважаючи на ампутовану лапу, кішка надзвичайно активна і життєрадісна”
Оксана та її кішка “Бася”
Наступна історія не зовсім про врятовану тварину, але пропускати її не варто.
Почнемо історію з того, що кішку Оксана отримала коли їй було 8 років, вона була ще дитиною. Зараз кішці уже 19 років. У домашньому довіднику для власників кішок існує таблиця, що порівнює вік кішки та людини. Глянувши в цю таблицю, можна побачити наступні дані: один рік кішки дорівнює 15-ти рокам людини, але коефіцієт із рокам зменшується, тому Басі зараз близько ста років.
Сама Оксана розповідає:
“Довголіття котів – це заслуга хорошого відношення до них, любові та ласки. Хоча в такому віці у них з’являються проблеми із здоров’ям, кішки все ж залишаються повноцінним членами сім’ї”
Віра та її собака “Бонго”
Сім років тому, повертаючись додому, коли на вулиці був страшенний мороз, Віра почула писк на зупинці. Підійшовши туди, дівчина побачила наступну картину: багато цуценят, які розбіглись геть, крім одного, яке примерзло до дороги. Рішення було прийняте зразу, забрати бідолаху додому.
Віра пригадує:
“Коли я прийшла додому, то побачила, що у собаки купа блох, просто жах”
Після порятнуку Бонго уже сьомий рік щасливо мешкає у Віри.
Залишити відповідь