Він має постійну роботу. А відпочинок обирає активний. Харчується, здебільшого, вдома. Адже більшість зароблених грошей витрачає на комунальні послуги. Найважливіше у його житті – це здоров’я. На нього він, щоправда, не жаліється. Проте місцевою медициною задоволений не зовсім. Попри все, однозначно любить своє місто і хоче розвивати його. Саме таким, за дослідженнями студентів-соціологів, є пересічний іванофранківець. Перш ніж зробити такий висновок, вони опитали майже півтисячі містян.
Студенти-соціологи опитали мешканців різних мікрорайонів, старших 18-ти років. І перший висновок, який вони зробили, – іванофранківці працьовиті. Однак, знаходять час і для відпочинку.
Пасивному відпочинку віддала перевагу майже четверта частина респондентів. Аот якщо скласти разом усі види активного дозвілля, відсоток вийде більший, відзначають студенти. І це «плюс» до переліку позитивних якостей іванофранківців.
А от «рідкісна птиця» в Івано-Франківську – людина, що «перебивається» тимчасовими місцями праці. Попри те, що на першому місці її життєвих пріоритетів – здобуття освіти. У списку її витрат, в основному, одяг та ліки. І не дивно. Адже своє здоров’я вона оцінює як дуже погане. При цьому активності їй бракує. Як фізичної, так і емоційної. Проблеми рідного міста її зовсім не турбують.
Ірина Головенко, Михайло Тімаков. Новини на «Вежі».
Залишити відповідь