Ще зі студентських років Ігор Равренчук колекціонує квитки. Наприкінці 90-х у Івано-Франківську почали з’являтись маршрутки “Пежо”, у яких пасажирам видавали кольорові квиточки. З цього часу почалось незвичне хобі пана Ігоря. Першими у його колекції стали квитки фіолетового кольору. До речі, саме таких найбільше у його збірці.
Фто: Galka.if
З часом появлялись квитки й інших кольорів, тому колекція значно урізноманітнювалась. Поповнювалась вона після поїздок у технікум, просто по місту, завдяки батькам та друзям. Вартість таких квитків була від 30 коп. і вище. Зокрема, на сьогоднішній день збірка містить біля 700 квитків.
Пан Ігор зізнається, що ті перші квитки були з хорошого матеріалу та якісні. А вже пізніше, коли у місті з’явились інші автобуси, квитки досить змінились, а потім ще й зникли. Сьогодні, щоб отримати квиток у транспотрі, варто попросити водія про це. Дивно, бо ж це має бути обов’язковою умовою перебування у маршрутці.
У 20 років, пан Ігор захворів на псоріаз, тому через лікування часто відвідував Львів. Так, збирав ще й львівські квитки. Проте, ті були зовсім з іншого паперу. Ще у Ігоря Равренчука є фірмові квитки Ференц і К. Їхня тогочасна вартість – 30-35 коп. Відрізняються тим, що мають більш квадратну форми та яксний матеріал.
Зараз частина колекції знаходиться у музею КП «Електроавтотранс», щоб відвідувачі могли побачити, як змінювались пасажирські квитки, а інша частина – вдома. Часто їх переглядають родичі, гості та друзі.
Про створення власної цілісної виставки, пан Ігор не задумувався. Каже, що раніше не було такої потреби, а зараз – можливості.
Вже 4 рік франківський колекціонер бореться з підступною онкологією. Тому власне хобі довелось залишити. Проте, займатись суспільно корисними справами пан Ігор продовжує. Знає, як важко боротись за життя без необхідного лікарняного обладнання. Зізнається, що у Прикарпатському онкоцентрі відсутні необхідні сучасні лінійні прискорювачі, а вони збільшують шанси на життя для онкохворих. Тому всі зусилля йдуть на роботу по забезпеченню онкоцентру цим дороговартісним обладнанням.
Христина Ткачук
Залишити відповідь