Розвивати не тільки учнів, а й себе. Цього вимагає від педагогів сучасна система освіти. Комусь це додаткове навантаження, а хтось із задоволенням прагне пізнавати нове й вносити свої ідеї в процес навчання.
Леся Павлюк – вчителька початкових класів Ліцею № 7 Івано-Франківської міської ради, переможець обласного туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2019» у номінації «Вчитель інклюзивного класу», тренер НУШ. Цьогоріч Леся Павлюк увійшла в ТОП-50 учасників престижної Премії Global Teacher Prize Ukraine.
“Я щаслива, що потрапила в це товариство
Це не конкурс, а Премія. Тут нагороджують людей, які зробили внесок у розвиток освіти, які працюють з великим натхненням. Спочатку обирають 50 найкращих вчителів, потім – 10, а на завершення – переможця. Це не конкурс, бо тут нема конкуренції як такої. Я щаслива, що потрапила в це товариство, а вже як буде далі – побачимо.
Щоб взяти участь в Премії, варто заповнити анкету. Вона містить запитання, які пізніше оцінюються. Наприклад, потрібно написати чому я обрала цю професію, як це відбулось, про свою роботу з дітьми. Потім чотири групи волонтерів у різних містах розглядають наші анкети й оцінюють. Так формується 50 найкращих. Цьогоріч свої анкети подало понад 3 тис. вчителів.
У нас нещодавно була насичена, цікава і пізнавальна зустріч з учасниками. Ми знайомились один з одним, обмінювались досвідом, кожен ділився корисними порадами стосовно своєї роботи. Дуже важливо для мене, що ми ще й обмінювались енергетикою. Я повернулась в емоційному піднесенні. Нагородження відбудеться традиційно на День вчителя. Ця Премія проводиться вже вп’яте.
Свою професію я обрала ще в дитинстві…
Те, що я буду вчителькою початкових класів, я знала ще у молодшому шкільному віці. Улюбленою дитячою забавою була гра в школу. Чим більше я дорослішала, тим більше всі бачили в мені педагога. Навіть на перервах я намагалась допомогти однокласникам. Замість того, щоб дати списати, я намагалась пояснити матеріал. Бувало, що до мене звертались навіть учні паралельних класів.
Пригадую, на літніх канікулах я вирішила організувати свято. Уявіть собі, дитина 12-13 років разом із друзями організовує свято. Бігала за іншими дітьми, роздавала вірші, організовувала вечірні репетиції. На наше свято прийшла батьки, односельці й навіть жителі сусідніх сіл.
Я хочу зробити процес навчання цікавим, ефективним і головне – усвідомленим…
В школі я працюю вже 9 років і за цей час зрозуміла, що сучасний вчитель – друг для учня, який вносить новаторські ідеї. Я хочу зробити процес навчання цікавим, ефективним і головне – усвідомленим.
Раніше в мене був інклюзивний клас. Я знаю, на скільки важливим для таких дітей є процес соціалізації. Вони хочуть бути вагомою частиною світу. Свою роботу я презентувала на обласному етапі конкурсу “Вчитель року” і перемогла в номінації “Інклюзивна освіта”. Свій досвід роботи з інклюзивними дітками я описала й для Премії Global Teacher Prize Ukraine. Не знаю, чим я привабила членів журі, але у своїй роботі використовую справді багато цікавого. Наприклад, з дітьми займаюсь мнемотехнікою. Це запам’ятовування складної інформації шляхом побудови соціативних зв’язків. Тобто ми не заучуємо матеріали так, як це всі робили раніше. Ми малюємо пектограмки. Це можна використовувати при вивченні віршів, написанні переказів, у математиці та ще багато де. Головне – вміти пристосувати це до потрібного предмету.
Мнемотехніка та кінезіологія
Для мене важливо допомогти дітям стати частиною освітнього процесу, набути комунікативних, соціокультурних, життєвих практичних навичок. Разом з батьками та асистентом вчителя намагаємось виявляти таланти у дітей. Ще залучаю учнів до участі в соціальних проєктах. Я переконана, що школа повинна не тільки навчати дітей, а бути для них джерелом інформації про людяність, щирість та добро.
Окрім уроків, я ще проводжу гурток мнемотехніки. Ми не тільки вчимось ефективно запам’ятовувати, а й розвиваємо уяву, швидкість мислення і застосовуємо нестандартні вирішення. Ще я використовую вправи освітньої кінезіології. Ці вправи впливають на урівноваження роботи двох півкуль головного мозку. Діти двома руками виконують різну роботу.
Діти під час таких занять почуваються комфортно. Вони веселі, щасливі, бо знають, що я їх зрозумію, відповім на будь-які запитання і все вислухаю.
Мій учень – рекордсмен
Окрім школи, я ще працюю в Центрі інтелектуального розвитку. Там займаюсь ментальною арифметикою, меморикою і читанням. Мій учень Артем Гаврилків встановив рекорд України з найбільшої кількості одночасно виконаних дій усного рахунку. Чесно скажу, він виконав таке, що я б не повторила, хоча й тренувала його.
Ще важливим своїм досягненням вважаю підготовку переможця Всеукраїнської олімпіади “Діти майбутнього-2017” з ментальної арифметики. Ще я створювала навчальні відеоуроки для віртуальної школи.
Я з радістю спостерігаю, як мої учні спішать до школи, не бояться помилятись, а діти з особливими освітніми потребами стає повноцінним учасником освітнього процесу.
Під час зустрічі учасників Премії Global Teacher Prize Ukraine не відчувалось різниці між вчителями із різних областей. Я навпаки почувалась ніби у своїй тарілці. Якщо в школі я сумніваюсь над деякими вправами чи при застосуванні методик, то там я відчуваю приплив натхнення і бажання працювати більше.
Деякі учасники ділились досвідом, який підходить конкретному навчальному предмету. Втім, було й багато загальних порад. Наприклад, я дізналась нові платформи, які можна використовувати у роботі.
Для мене участь в Премії є можливістю професійного зростання та пошуком однодумців.
Наступним етапом Премії стане визначення ТОП-10 експертним журі та проведення асесмент-центру”.
Христина Ткачук
Залишити відповідь