Із життя Станиславова. Серія “Моє місто” поповнилася новим виданням “Таємниці Діброви”. Це – книжка, як ідеться в передмові, про найбільшу споруду міста часів Австро-Угорської імперії. А ще про потужну в’язницю, з якої неможливо було втекти. Теоретично. А ще про концтабір, який більше нагадував санаторій. Та про військову частину, яка нині тут розташована.
Здебільшого пересічному мешканцю “Діброва” знайома за втечею з неї відомого в’язня – львівського студента Мирослава Січинського. Засудженого на 20 років за вбивство намісника Галичини Анджея Потоцького. Та не лише про це написав в своїй книзі Іван Бондарев. Ідеться тут і про харчування у в’язниці, яке, до речі, уже помираючи в Америці, перестарілий Січинський згадував, як одне із найкращих. Описана споруда автору книги не чужа. 20 років працює тут у Бригаді тактичної авіації.
45-ий номер вийшов у традиційній для серії “Моє місто” обкладинці. Вона прикрашена листівкою із колекції відомого колекціонера Зеновія Жеребецького. На світлині – в’язниця “Діброва” на початку 20-го століття.
Над виданням про “Діброву” Іван Бондарев трудився майже 5 років. Використав мемуари Мирослава Січинського, старовинні креслення приміщення та періодику визвольних змагань. Оксана Семко, Ярослав Лелет, Новини на “Вежі”.
Залишити відповідь