Близько 155 ляльок-мотанок. І кожна – унікальна. Лікар-дерматолог Наталія Данилюк створює ляльки-мотанки вже понад 10 років. Каже, надихають її будь-які хороші події чи думки, тому й кожна мотанка має неповторні елементи.
Перший оберіг майстриня створила неочікувано навіть для себе, а побачивши, що вийшло досить непогано, вирішила продовжувати цю справу. Розповідає, важливо розуміти ідею ляльки, бо кожна частина мотанки – символ. А тоді вона справді стане оберегом.
Фото: Радіошоу “Зроблено в Україні”
– Як у вашому житті з’явились ляльки-мотанки?
– Це захоплення до мене прийшло в дорослому віці. На той момент, напевно, вже був життєвий, людський, жіночий досвід. Це було майже 11 років тому. Івано-Франківськ святкував свою 350-ту річницю. В місті проводилось велике святкування, фестиваль, з’їхались майстри з усієї України: демонстрували вишивки, кераміку й інші ремесла. Мої доньки виступали в той час на різних сценах – локаціях міста. Я їздила з місця до місця, щоб їх переодягати між виступами. Поглянувши на всі ті дійства, я дуже надихнулась святковим настроєм, народним духом. Прийшла додому і створила свою першу ляльку-мотанку. Вона з’явилась дуже швидко і досить дивно для мене. Період, коли я її створювала, зараз пригадати достеменно не можу. Я ніби перебувала в якомусь гіпнозі. Коли я побачила, що в мене вийшла така гарненька лялька, то вирішила подовжувати.
Придумувати образи ляльок мені не складно. Я – українка, мені це все відоме ще з дитинства. Мої батьки, діди, бабусі – усі творчі люди, які займались чимось оригінальним. Крім того, будь-які позитивні емоції сприяють появі нових ідей. Наприклад, крайню мотанку я створила після того, як відвідала місцеву виставку фіалок.
– Чим вас приваблює процес створення мотанок?
– Це прекрасне заняття, хобі, відпочинок. Через ляльку я можу передати свої емоції, настрій. Часто кажу, що передаю навіть свою генетичну пам’ять. Спочатку я спеціально не вивчала історію ляльки-мотанки. Вже пізніше почала дізнаватись, що вона існує близько 5 тис. років і які є її різновиди. До речі, є обрядові ляльки, оберегові та ігрові. Мої мотанки – оберегові. Я їх створюю дотримуючись усіх правил.
– Чи правда, що не можна в’язати ляльці вузли й зв’язувати частини тіла?
– Ні, це і є вузлові ляльки-мотанки. Є інше правило: не можна проколювати, шити. Дрібні деталі я прикріплюю за допомогою спеціального клею. Мої ляльки-мотанки є авторськими, тому я дозволила видозмінити їх. Додала дуже багато декоративних елементів, зробила їх модерними. Але всіх моїх ляльок об’єднує світле обличчя із перехресними лініями.
Уся лялька насправді складається із символів. Наприклад, спідниця – символ зв’язку із землею. Моя лялька впевнено стоїть, як і людина, яка черпає енергію від землі.
– А чи можна пошити мотанці штани, а не спідницю?
– В мене декілька ляльок-нерозлучників, і в тих парах чоловіки в штанах. Але їх зараз немає в моїй колекції, бо виготовляла на подарунок.
Все ж найкраще в мене виходять дівчатка.
Чи відстежуєте ви, чи справді ваша лялька принесла щастя, добробут людині, яка її отримала?
– Ляльки-нерозлучники потрапили до пари в день їхнього весілля і стали сімейною реліквією. В молодих людей все добре, вони очікують на народження дитини.
Я знаю долю кожної своєї ляльки. В кого вона зараз знаходиться, кому подарована чи продана.
– Розкажіть про ляльку, яка потрапила в найнеочікуваніші руки.
– В мене замовили мотанку, але я не знала для кого її роблю. Ляльку придбали через Instagram. Ця соціальна мережа охоплю чи не весь світ, тому в яке саме місто поїде оберіг, я не знала. Але працюючи, чомусь весь час в думках поверталась до однієї людини й ловила себе на думці, ніби це я для неї створюю. Коли вже лялька була готова і я зв’язалась із замовником, він відкрив мені секрет, що ця лялька справді для жінки Світлани, про яку я думала під час роботи над оберегом. Я дуже здивувалась і зраділа. До речі, мала можливість самостійно їй подарувати цю ляльку. Це була ніби детективна історія, бо я думала для кого роблю, хто ця людина, а в результаті виявилось, що я не помилилась.
Всі історії зазвичай радісні.
Буває, що я людині просто дарую ляльку, а вона запитує, звідки я знаю, що саме зараз їй необхідний оберіг. Тобто саме в той час в людини в житті щось відбувається. Я цього не можу знати, але так стається, що вчасно дарую.
Дуже часто це відбувається інтуїтивно. Я роблю ляльку і вона потрапляє до людини, яка її потребує.
– Хто ви за освітою?
– Я лікар-дерматолог. Дуже люблю свою роботу. Вже 22 роки працюю в цій сфері.
– Кожна ваша мотанка – унікальна. В яких образах постають ваші ляльки?
– Є циганочка. Моя дочка колись зі своїм колективом танцювала циганський танець. На мій погляд, в неї було найгарніше плаття – чорне в рожеві квіти. І пізніше я створила такий образ ляльки. Вона всім подобається, бо відрізняється від інших. В неї навіть замість хустинки така ніби фата. Також на ній багато аксесуарів: ланцюжки, монетки.
Фото: Радіошоу “Зроблено в Україні”
Є й типова українська жінка. Вона дуже красива, доглянута, в неї гарний одяг. Окрім того, що вона бавить немовля, знаходить ще час, щоб нагодувати всю сім’ю, тому наліпила повну макітру вареників. Це символ нашої української жінки. Такі мотанки із немовлям виготовляються з цією ж метою – здоров’я матері, дитині й всій сім’ї.
Також в мене є лялька-бабуся, внучка, була ще тітка, мама… В українській культурі відрізнялось вбрання старших жінок і молодих дівчат. Дівчатка носили сукні чи сорочки й вони були просто підібрані поясом. Одружена жінка вже мала поясну частину, тобто запаску чи плахту. Старші, одружені пані носили багатошаровий одяг. Мені дуже подобається повертатись до нашої історії, культури, одягу. Великі можливості нам дають тканини, які мають характерний візерунок. Наприклад, ромби в трипільській культурі означали засіяне поле. Складний ромб – жаба, символізують родючість полів. Тобто лялька складається із символів. Сорочка теж має значення. Вона – поєднання минулого, теперішнього і майбутнього часу. Окрім того, ми маємо поєднання поколінь. Минуле – ліва сторона, майбутнє – права, але всі кажуть, що варто жити сьогоденням, тому воно символізується погруддям сорочки.
– Що символізують переплетені нитки на обличчі ляльки-мотанки?
– Вертикальна і горизонтальна лінії символізують гармонію. Вертикаль – це чоловіче начало, а горизонталь – жіноче. Але мені подобається ще одне трактування: горизонталь – це земний розвиток людини, а вертикаль – духовне збагачення. Кажуть, можна подивитись на обличчя людини й зрозуміти, який в неї був життєвий шлях. Так і в ляльки – обличчя розповідає про це.
– Як ви добираєте матеріали для майбутніх мотанок?
– Спочатку я використовувала те, що було вдома. Діти ходили на гуртки образотворчого мистецтва, тому базові тканини вдома були. А пізніше я постійно докуповувала різні тканини, мережива та інші додатки. Зараз в мене ціла скриня різного. Намагаюсь використовувати тільки нові тканини, щоб оберегова лялька не містила чужу енергію. В мене є тільки одна лялька, зроблена із сорочки, яку я носила, коли була вагітна. Тоді я була в такому прекрасному стані, тож вирішила, що цю тканину варто використати.
– А чи дізнавались ви, з чого виготовляли перші ляльки-мотанки?
– Лялька-мотанка з’явилась близько 5 тис. років тому. Тоді їх виготовляли із льону. Оскільки це був період язичництва, то ці обереги використовували для захисту. Наприклад, якщо хворів дорослий чи дитина, цю ляльку можна було покласти під ліжко хворому, а потім оберіг спалювали. Вважалось, що лялька забирає погану енергію. Зараз в Україні всі ляльки-мотанки – оберегові чи ігрові. Часто проводять майстер-класи, щоб кожен самостійно міг виготовити собі таку ляльку.
– Якій мотанці ви приділили найбільше уваги?
– Над 101-шою лялькою я трішки довго думала. Ця лялька при надії. Буває, що ми вагітні нашими думками, ідеями, мріями, тому ця мотанка стала поштовхом до того, що я можу і надалі творити, не зупинятись на сотій ляльці.
– Скільки часу ви витрачаєте на створення однієї мотанки?
– Я намагаюсь виготовляти ляльку без відкладань “на завтра”. Я часто завершую роботу пізно вночі, але не зупиняюсь. Мені здається, що наступного дня я вже інакше буду дивитись на свою ідею. Якщо в мене все підготовлено, то на одну мотанку можу витратити 8-9 годин.
– Чи є у вас ляльки, які символізують сьогоднішні події в Україні?
– За останній час я створила багато ляльок. Серед них є дві, які одягнуті у військову форму. Минулого року, коли ми святкували 360-ту річницю Івано-Франківська, я створила таку ляльку, зробила її опис і вклала дуже багато думок. Це був образ жінки, яка захищає свою Батьківщину; бабусі, яка пече пиріжки й передає на передову; молодої матері, яка своїм тілом прикрила свою дитину. Цю ляльку побачила моя однокласниця і захотіла придбати. Я не могла її продати, бо стільки в неї вклала, що це неможливо оцінити в грошах. Тож я вирішила подарувати ту мотанку. Подруга сказала, що не може просто так взяти, бо розуміє, скільки душі було вкладено в неї. Я запропонувала, щоб ті кошти, які подруга хотіла заплатити за мотанку, вона відправила нашому однокласнику, який перебуває на фронті. Так в мене залишилось те відчуття, з яким я і робила мотанку.
Христина Ткачук
Віталія Когуч
Радіошоу “Зроблено в Україні”
Залишити відповідь