Сучасна молодь не сидить на місці, вона є рушійною силою в розвитку країни. Зараз функціонує багато молодіжних осередків, де можна реалізувати свій потенціал, набратися досвіду і власними силами внести зміни в суспільство. Про декілька Івано-Франківських молодіжних організацій та про їхню діяльність ми поспілкувались із учасниками цих спільнот.
ФРІ
Фундація Регіональних Ініціатив – це всеукраїнська молодіжна організація, яка була заснована ще у 2002 році в місті Ужгород. В Івано-Франківську організація з’явилася у квітні 2010 року. Розвиток лідерства у молоді є основною метою для учасників цієї спільноти. ФРІшники прагнуть поширити та зміцнити молодіжний український рух та подбати про те, щоб молодь була активною в громадському житті. ФРІ організовує багато цікавих проєктів: проводить кіноночі, розвиваючі лекції та багато різних заходів. Учасників організації можна часто зустріти на мітингах під ОДА, якщо звісно ціль заходу відповідає їхнім цінностям та інтересам. ФРІ славиться своїми таборами, але вже другий рік поспіль табори не функціонують через пандемію.
ФРІ – це доволі розгалужена організація в плані управління і діяльності. На міському рівні організація складається з декількох служб: HR-служба, комунікаційна служба, освітня служба, правозахисна служба. Окрім служб організація має певні напрями, наприклад, мистецький напрямок та проєктний напрямок. Головою Івано-Франківського осередку є Роксолана Бабій, а кожна служба має свого голову та членів осередку.
Потрапити в організацію можуть всі бажаючі, але не так просто. Спершу людина повинна пройти трьохмісячний кандидатський термін, під час якого варто виконувати різноманітні завдання та стажуватися в різних службах. Всі події які організовує ФРІ є безкоштовними, і створеними для людей. Події фінансуються коштом членських внесків (в Івано-Франківську – це 25 грн).
Цікавими в ФРІ є й стосунки в середині команди. Раз в тиждень (іноді раз у два тижні) проводяться збори осередку, де обговорюються всі нагальні питання та організаційні справи. Також власні збори мають служби та керівництво. ФРІшники організовують не тільки події для всіх бажаючих, але й виключно для команди: тімбілдинги, пікніки, прогулянки, вечори настільних ігор, кіноночі.
Анастасія Стецькович, учасниця організації ФРІ
«Учасницею ФРІ я стала у студентські роки – на першому курсі університету. Можу сказати, що до того я була зовсім іншою людиною – більш жорсткою, а організація мене докорінно змінила. Мені подобається, що тут можна знайти однодумців, які завжди тебе підтримають. У ФРІ я знайшла справжніх друзів. ФРІ – це збір різних людей зі своїми інтересами та хобі, але вони всі об’єднанні спільною метою. Мені подобається те, що я можу навчитися чомусь новому, а пізніше можу додати це до свого резюме. Зараз я є головою комунікаційної служби, тобто відповідаю за сторінки в соціальних мережах і маю власну команду – це справді неймовірний досвід. Що я справді зрозуміла – це те, що чим більше ти працюєш, тим кращі твої результати».
AIESEC
Це міжнародна, некомерційна організація, метою якої є підтримка миру та розвиток лідерських якостей шляхом міжкультурного обміну. Організацію було засновано ще в 1948, але в Україні вона офіційно з’явилася у 1994, все ж неофіційно вона вже існувала. Якщо коротко, то діяльність AIESEC це – стажування. Організація щорічно, а то і декілька разів на рік відправляє українську молодь на професійні або волонтерські стажування за кордон, і натомість приймає закордонних волонтерів. Крім цього організація активно долучається до різноманітних активностей та проєктів. Наприклад з 2016 AIESEC приєднався до ініціативи UNICEF в проведенні проєкту під назвою «Найбільший урок у світі» метою якого є розповісти дітям в школах, про проблеми людства і познайомити їх з цілями сталого розвитку ООН.
В Івано-Франківську організація існує близько 30 років і за цей час вона має багато відомих випускників, наприклад, Руслан Марцінків – міський голова Івано-Франківська та Юрій Філюк – засновник Промприладу, проєкту «Тепле місто». Зараз президентом організації є Катерина Пилипович, вона має 6 віце-президентів, кожен з яких відповідає за свій напрямок. Для того, щоб отримувати результати від свої роботи кожен член організації має активно працювати, зокрема кожен напрям повинен на 100% виконувати свою роботу. Напрямів є 6: IGV (вхідні волонтерські стажування), OGV (вихідні волонтерські стажування), OGT (вихідні професійні стажування), PD (партнерства та організація подій), MKT (маркетингова діяльність), ТМ (набір членів організації та розвиток людей в організації).
Анна Клименко
«Вже більше пів року я є учасницею організації. Можу сказати, що для мене AIESEC відкрився з різних сторін. Зараз я спіймала себе на думці, що це не просто вид діяльність, не просто проведення вільного часу, це вже місце в яке хочеться постійно приходити, і тут ми вже ніби сім’я. AIESEC – це в першу чергу люди. Команда разом проходить через багато подій, успіхів та невдач, через неполадки з волонтерами, що приїжджають, але ми завжди спільними зусиллями знаходимо вихід із ситуації. Я впевнена, що до будь-кого з команди я можу о 4 ранку звернутися і мене підтримають».
Соня Мартищук
«AIESEC – це вже більше ніж організація, ніби якась частинка серця. Ми з командою щоранку зв’язуємося і онлайн робимо зарядку. Я щоденно надихаюся цим, отримую нові емоції та налаштовуюся на успіх. Окрім позитивних вражень, організація дає можливість здобувати багато різних навичок. Тут завжди потрібно виходити із зони комфорту, ламати всі бар’єри й показувати себе з іншої сторони (раніше я б навіть не подумала, що зможу спокійно і вільно привселюдно говорити англійською). В організації я можу отримати досвід, який потім пригодиться в майбутній роботі. AISEC – це багато спогадів і навіть здійснення мрій. От, наприклад, з раннього дитинства я мріяла потрапити в табір. Коли мені було 17 років, то подумала, що про це вже можна забути. Втім,в нашій організації, є LCC – це коли ми зі всією командою на декілька днів їдемо в гори. Але там ти не тільки спиш, їж і відпочиваєш, а ще отримуєш багаж знань, адже це щось типу конференції, де спікери розповідають цікаву інформацію виключно англійською мовою. З тієї події ти приїжджаєш з відчуттям ейфорії в якій хочеться бути ще більше».
БУР
БУР виник, як волонтерська акція у 2014 році, метою якої було відновлення знищених війною будинків на Сході. З часом акція поширилася на всю територію країни. Якщо говорити про Івано-Франківськ, то у 2014 році в молодіжний центр Paragraph завітала команда програми «Будуємо Україну разом», де вони розповідали про свою діяльність. У 2019 році був організований перший БУРчик (перша акція), але вона була не надто успішною, бо потенційний координатор не виправдав надій БУРу і не з’явився на подію. Після цього координувати Франківський осередок погодився голова Paragraph Віктор Лесик, так і почалася історія БУРу в Івано-Франківську.
Мета БУРу доволі глобальна, бо вони прагнуть через спільну працю, подорожі та неформальну освіту об’єднувати українську молодь у мережу активних громадян. БУР хоче донести людям, що все в їхніх руках, лише вони можуть змінити своє майбутнє. БУР не тільки про будівництво, але і про об’єднання.
Найближчим часом БУР організовує всеукраїнську толоку, до якої може долучитися кожен охочий. Франківський БУР буде прибирати Вовчинецькі гори. Станом на сьогодні Івано-Франківський осередок організував 16 акцій БУРчик та 2 БУР толоки. Акції проводилися в сім’ях та молодіжних центрах. Втім, справжнім досягнення БУР вважає створення команди і те, що до них щоразу долучається все більше волонтерів.
Лілія Стрілецька, координаторка проєкту в Івано-Франківську
«БУР-це сім’я. Це про людей і для людей. Для мене БУР – це те, до чого завжди хочеться повертатися. Це ніби бігти до теплого пледу під час дощової погоди. БУР би не був таким, якби тут не було настільки заряджених, мотивованих та цілеспрямованих людей, які справді мене надихають. Ми часто проводимо час разом, його ми називаємо тімбілдигом. Команда має право самостійно вирішити, що саме ми будемо робити. В нас були й спільні ігри, поїздки, походи в боулінг, поїдання піци ну і звісно наші спільні БУРчики. З нами точноне засумуєш».
PARAGRAPH
Засновники проєкту надихнулися київськими колегами – студентським простором в КПІ. Перша офіційна дата в якій згадався проєкт – 20 квітня 2017 року, це був пост в соціальній мережі. Після цього про організацію написало декілька видань. Згодом на базі бібліотеки Прикарпатського національного університету почав існувати студентський простір, але через конфлікт проєкт переїхав в приміщення колишнього студентського кафе. З 12 серпня 2019 року почав існувати молодіжний центр. Тепер учасники команди зізнаються, якщо спочатку проблемою було знайти місце, де може збиратися молодь, то тепер проблема – зібрати людей.
МЦ має три основні напрями діяльності: неформальна освіта, громадська робота та розважальні заходи для молоді. Гасло організації звучить так: «Молодь з молоддю для молоді!»
До речі, якщо говорити про назву, то вона також має сенс. «PARAGRAPH» – це нова сторінка в житті, адже коли ти приходиш в команду, то все змінюється. Волонтери завжди ділять своє життя на «до» і «після» організації. А весь період волонтерства виділяють, як особливий розділ.
Можна виділити декілька цікавих фактів про PARAGRAPH. Наприклад, молодіжний центр святкує День народження тричі на рік. Мало хто знає, але реалізація проєкту оцінюється десь в 1000000 грн. На сьогодні члени організації виконали 85% запланованих завдань. Цікаво й те, що дві дівчини у віці 16 років вже стали головами відділів.
Члени команди звзвнаються, що між ними склалися доволі теплі та дружні відносини. Люди тут навіть виділили власні командні цінності та правила: поважати особистий час кожного, не запізнюватися, шанувати гідність інших людей… В команді переважає повна демократія, де кожен член може висловити свою думку. Нещодавно члени команди провели цілу ніч в організації – грали в ігри, дивилися фільми.
Андрій Трак, голова правління та керівник МЦ PARAGRAPH
«Для мене PARAGRAPH – це просто безмежний простір можливостей. Це місце, де збираються твої однодумці. Саме тут я зустрів людей, які прагнуть того, що і я. PARAGRAPH – це досвід, нові знайомства, саморозвиток. Взагалі я вважаю, що потрібно й надалі розвивати проєкт. Думаю,такі команди впливають на формування інших особистостей і відкривають такі грані, про які раніше ніхто не знав. Я всім рекомендую долучатися до таких «двіжух», адже це тримає в тонусі, розвиває і дарує багато позитивних вражень і емоцій».
Діана Влад
Христина Ткачук
Залишити відповідь