Священник Миколай Гандзюк з Івано-Франківщини не тільки поширює Слово Боже в межах своїх релігійних громад, а й активно залучає до цього власні соціальні мережі. Отець Миколай у своєму Тіk Тоk має вже близько 26 тис. підписників, з якими спілкується на релігійні теми, спростовує міфи про церкву, розповідає притчі та цікавинки про віру. Він був одним із перших українських священників, які розповідають про релігію в цій соціальній мережі. Його підписники – українці з усіх регіонів. Зараз Миколай Гандзюк є настоятелем Спасо-Преображенського храму в селі Келеберда і Петро-Павлівської релігійної громади міста Горішні Плавні Полтавської області.
З отцем Миколаєм говоримо про цьогорічне святкування Різдва. Як відомо, 18 жовтня Синод Православної церкви України дозволив звершувати богослужіння на честь Різдва Христового 25 грудня. Як кожна церква має обирати дату святкування Різдва? Чи не буде гріхом, якщо деякі українці цього річ святкуватимуть це свято двічі? Чи будуть відбуватись святкові літургії 25 грудня? Про це та інше говоримо далі.
– Святкова різдвяна літургія цьогоріч буде відбуватись 25 грудня чи 7 січня?
– Священний Синод ПЦУ дозволив парафіям святкувати Різдво 25 грудня. Це виключно за бажанням кожної релігійної громади. Тобто 7 січня в усіх парафіях буде відбуватись святкування Різдва, як і раніше. Натомість 25 грудня – там, де є в цьому потреба. Особливістю є те, що цього року 25 грудня припадає на неділю, тому в усіх церквах так чи інакше відбуватиметься богослужіння. Відкритим залишається тільки питання в тому, чи це буде святкова різдвяна літургія, чи недільна.
– Чи готова Церква до такого переходу?
– Думаю, Церква давно готова до переходу на григоріанський стиль. Зараз в Україні є всього 15 православних церков, 10 з яких святкує Різдво 25 грудня. Оскільки цьогоріч 25 грудня – неділя, то це трішки спрощує ситуацію. Не буде можливого цькування іншими прихожанами, якщо хтось із парафіян прийде цього дня в храм, щоб святкувати Різдво.
Фото ілюстративне
– Все ж такий перехід – це поступове рішення священнослужителів чи вибір українців?
– Це мають вирішувати самі українці. Кожна парафія має визначитись, до якого святкування готова. Цей рік покаже справжнє бажання і готовність до святкування.
– На Вашу думку, яка дата найбільш прийнятна для цього свята?
– Не важливо, який день. Ми святкуємо не дату, а подію, яка відбулась – Христос народився, щоб спасти нас. Ще на початку християнства, Різдво святкували разом із Богоявленням – 6 січня. Тобто в давнину була ще інша дата.
ПЦУ підтримає ту дату, яку вибере народ. Дуже не хочеться, щоб через це відбувався певний поділ між церквами та громадами. Навпаки, в час війни ми маємо бути ще більше об’єднані в усіх галузях. В жодному разі не можна розділюватись. Об’єднуймо свої серця і чинімо все в любові.
Отець Миколай
– Свята, які залежні від дати Різдва, теж переносяться?
– Священний Синод дав дозвіл тільки стосовно Різдва. Про інші свята на засіданні не йшлося. Тому всі інші будуть святкуватись у звичні нам дати.
Якщо перенести одразу всі свята, то відбудеться плутанина. Наприклад, Миколая будуть святкувати й 6 грудня, і 19. Так само буде з іншими святами. Це неправильно і буде справді шкодити духовності. Одразу перейти на новий календар люди просто не зможуть. Виникатимуть труднощі в людей, які працюють на державних роботах і захочуть святкувати свята вже за григоріанським календарем. Тоді вони не зможуть піти до церкви, бо немає вихідного дня і вони змушені бути на роботі.
– Яку реакцію від парафіян очікує Церква?
– Будуть як і негативні, так і позитивні реакції. Цього і слід було очікувати. Хоча щороку я бачу все більше прихильників святкування 25 грудня. Проблема може бути в тому, що Московський патріархат буде маніпулювати цією темою. Наприклад, що 25 грудня святкують тільки віряни греко-католицької та римо-католицької церков. Але всі ми знаємо, що є православні церкви й вони в більшості, які святкують Різдво саме цього дня.
Фото ілюстративне
– Коли відбудеться повний перехід всіх церков на святкування Різдва 25 грудня?
– Зараз ще зарано казати, чи буде повний перехід. Цього року побачимо нашу готовність. Різких дій робити не варто, щоб не розділювати народ. Таке було вже у Грецькій православній церкві. Там стався розкол і одні служать літургії за григоріанським календарем, а інші – за юліанським. Ось так поділились думки людей. Нам цього допускати не можна.
– Яка Ваша особиста думка про дозвіл на святкування Різдва 25 грудня?
– На мою думку, потрібно приймати певні рішення, спільно думати над ними, гуртуватись і обговорювати це питання. Важливо розкривати те, як і коли відбувалось святкування ще у минулому, до того, коли наші землі були захоплені “червоною навалою” Радянського Союзу.
До того ж якщо ми не перейдемо на григоріанський стиль святкування Різдва, то у 2101 році це свято буде відзначатись 8 січня. За ці роки юліанський календар буде відставати від григоріанського не на 13 днів, а на 14.
Отець Миколай з дружиною
– Можливо й те, що деякі українці будуть двічі святкувати Різдво. Чи не суперечить це церковним канонам?
– В цьому питанні негативним є те, що може відбутись знецінення самого свята. Наприклад, Святвечора. Пригадую, як на Прикарпатті ми родиною усі збирались на Святу вечерю. Хто б де не був, усі їхали в батьківську хату на це свято. Двічі таке робити люди не будуть. Якщо хоч раз порушити таку традицію, то вона почне пропадати.
Фото ілюстративне
Втім, я знаю людей, які й раніше практикували святкувати Різдво і 25 грудня і 7 січня. Теж відвідували храм, якщо там відбувалось богослужіння або просто молились і вшановували цей день.
Я зростав на Прикарпатті, тому до циклу різдвяних свят в мене особливе шанування. На Святвечір обов’язково має бути 12 пісних страв, спільні колядки, вертеп та все інше. Але не в усій Україні так є. Пам’ятаю історію, яка трапилась ще у студентські роки. Зі мною в духовній семінарії навчався хлопець із Центральної України. Ми запитали в нього, що таке Коляда, а він розгубився. А потім суржиком відповів, що Коляда – це коли люди співають, а їм за це ще й дають гроші.
Від коли я служу в Полтавській області, помітив, що там люди теж не в повній мірі розуміють значення цього свята. На жаль, це сталось, бо в Центральній Україні і Східній не вистачає українських священнослужителів. Попри те, зараз повертаються усі традиції, які існували ще здавна. В кожній громаді є люди, які виступають рушійною силою і повертають забуте.
Фото ілюстративне
Я зростав на Прикарпатті, тому до циклу різдвяних свят в мене особливе шанування. На Святвечір обов’язково має бути 12 пісних страв, спільні колядки, вертеп та все інше. Але не в усій Україні так є. Пам’ятаю історію, яка трапилась ще у студентські роки. Зі мною в духовній семінарії навчався хлопець із Центральної України. Ми запитали в нього, що таке Коляда, а він розгубився. А потім він суржиком відповів, що Коляда – це коли люди співають, а їм за це ще й дають гроші.
Від коли я служу в Полтавській області, помітив, що там люди теж не повною мірою розуміють значення цього свята. На жаль, це сталось, бо в Центральній Україні й Східній не вистачає українських священнослужителів. Попри те, зараз повертаються усі традиції, які існували ще здавна. В кожній громаді є люди, які виступають рушійною силою і повертають забуте.
В Біблії не визначено дати народження Ісуса Христа. В язичницькій релігії 25 грудня святкували велике свято – День народження правдивого Сонця. З приходом християнства ця дата стала днем Різдва Христового.
Юліанський календар, який був запроваджений Юлієм Цезарем ще у 45 році, був неточним. Римляни не правдиво визначили час оберту Землі навколо Сонця. Тому в результаті за півтори тисячі років календар відставав на 10 днів.
У 1582 році, Папа Римський Григорій XIII запровадив григоріанський календар, який анулював це зміщення завдяки невисокосним рокам. Втім, не всі церкви перейшли на новий календар, зокрема наслідувати юліанський продовжили в Україні, росії, Сербії та Грузії та Білорусі. З 1918 року українці фактично почали жити за григоріанським календарем, але церковне життя залишилось за юліанським.
Коли святкувати Різдво – українці мають обрати самостійною. Як зазначає отець Миколай Гандзюк, ми святкуємо подію, а не дату, тож важливо не коли, а як. Втім, цьогорічний дозвіл Священного Синоду є ще одним вагомим кроком до об’єднання України та Західної Європи.
Христина Ткачук
Залишити відповідь